П’ята зупинка духовної прощі – Єлецька ікона Божої Матері в Чернігові

18 серпня 2014 р.

Єлецька ікона Божої Матері була головною святинею Чернігівсько-Сіверської землі. Її знайшли на ялині поблизу Чернігова 1060 р. Син Ярослава Мудрого Святослав Ярославич заснував на честь ікони в Чернігові Єлецький монастир.

Після нападу ординців ікона зникла, але залишилися її копії, наділені даром чудотворіння. Одна з них зберігалася в Чернігівському Єлецькому монастирі, архимандритом якого з 1669 до 1688 р. був о. Іоаникій Ґалятовський. Розповіді про чуда Єлецької ікони о. Іоаникій Ґалятовський зібрав і видав у книзі «Скарбница потребная и пожитечная всему свѣту» (1676).

Ікона написана в змішаній техніці (розміри 135 × 76 см), стиль живопису однозначно вказує на те, що вона була створена українським майстром. Образ Богоматері з Немовлям (розміри 49 × 33 см) стоїть на ялині на тлі пейзажу з зображеннями монастирського собору, оточеного фортечною стіною Чернігова, а за ними протікає Десна. Немовлятко Христос, зображене поверненим на 3/4, сидить на лівій руці Богородиці, правою ручкою на рівні грудей Богоматері Він двоперстно благословляє, ліва лежить на коліні - в кулачку ледь помітна знизу смужка сувою; Богоматір тримає Немовлятко правою рукою за ступню, лівою підтримує Його корпус.

Список чудотворної ікони Єлецької Божої Матері взяв з собою до Сибіру, куди отримав призначення, архиєпископ Іоан Максимович. Там образ прославився як ікона Тобольської Богородиці.

Ще одну чудотворну копію було забрано до Москви, а 1687 р. передано до Успенського собору Харкова. Ікона зникла в ХХ ст.

Пiд Твою милiсть прибiгаєм, Богородице Дiво, молитов наших в час журби не вiдкинь, але з бiди визволяй нас, єдина Чиста i Благословенна. Пресвятая Богородице, спаси нас.