Четверта зупинка духовної прощі – Куп’ятицька ікона Божої Матері на Поліссі

16 серпня 2014 р.

Четвертого дня прощі ми зупиняємося перед однією з найшанованіших у давній Україні святинь – Куп’ятицькою іконою Божої Матері. Куп’ятицька ікона Пресвятої Богородиці об’явилася 1180 р. молодій дівчині Ганні з села Куп’ятичі, що за 7 км від Пинська. Дівчина пасла худобу в лісі, коли побачила яскраве світло між деревами. Ганна пішла на це світло — і знайшла на дереві хрест із зображенням Богородиці. Вона спробувала забрати ікону додому, але образ на хресті завжди повертався на місце об’явлення. На цьому місці спорудили храм, куди вмістили виявлену святиню. Біля ікони почали відбуватися чудовні зцілення.

Під час татарського набігу храм згорів, і хрест загубився. Однак подорожній Яким побачив дивне світло з землі та знайшов утрачений хрест. Селяни перенесли хрест-ікону до церкви, а Яким лишився там пономарем.

Куп’ятицька ікона стала однією з найшанованіших святинь Полісся. Біля храму з іконою 1629 р. заснували монастир, де певний час ігуменом був преподобномученик Афанасій Берестейський. Преподобномученик Афанасій надзвичайно шанував цей образ, говорячи, що він «малий матерією в хреснім знаку, але великий в чудах». Натхнений благословенням чудотворної ікони, він намагається врятувати Річ Посполиту від громадянської війни, пробивається з копіями Куп’ятицької ікони до короля і сейму.

У книзі о. Іоаникія Ґалятовського «Небо нове» (1665) наведено 16 оповідань про чуда Пресвятої Богородиці Куп’ятицької. Ось одне з них: «Єдного часу було повітрє моровоє в Куп’ятичах. Теди духовнії, взявши образ Пречистої Діви Богородиці з церкви, носили єго по всім селі Куп’ятицьком, отправуючи процесію на пренесеніє мощей святого архиєрея Николая з Мирри, міста Ликійського, до Бару, міста Влоського. І того дня зараз пляґа моровая з Куп’ятич уступила» (чудо 7).

Коли у першій половині XVIII ст. храм було відібрано у православної громади, ченці перенесли чудо­творну ікону до Софійського собору в Києві. У часи большевицького терору ікона зникла з Софійського собору. У селі Куп’ятичі, нині належному до Білорусі, перебуває копія чудотворного образу, написана в XVII ст., яка вже теж прославилася чудами.

Молитва до Пресвятої Богородиці, перед іконою «Куп’ятицькою»


О, Преблагословенна Владичице, всесильна Заступнице, непосоромне наше Уповання!Прийми хвалебний і подячний спів нас недостойних рабів Твоїх, і піднеси молитви наші до Престолу Сина і Бога Твого, щоб милостивим був до неправд наших і продовжив благість Свою тим, що шанують всечесне Ім'я Твоє і з вірою і любов'ю вклоняється перед чудотворним образом Твоїм. Збережи землю нашу від усякої біди, пошли мир людям на землі, збери всіх християн і об'єднай стадо тих, що правдиво славлять Бога в Тройці Єдиного. Утверди нас усіх у Вірі Христовій і в старанності до Церкви Православної. Вклади в серця наші дух страху Божого, благочестя і смиренності. У напастях терпіння нам подай, у благоденстві стриманість, до ближніх любов, до ворогів всепрощення, в добрих ділах успіх. Визволи нас від усякої спокуси і від скам’янілої недбалості. У страшний день Суду сподоби нас за клопотанням Твоїм стати праворуч Сина Твого Христа Бога нашого. Йому ж належить всяка слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь