субота, 6 квітня 2013 р.

Привітання учасникам семінару «Засоби євангельської проповіді в сучасному медійному просторі» (Харків, 6 квітня 2013 р.)



Дорогі брати і сестри!
Завтра церкви східного обряду, що дотримуються старого календаря, відзначають свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. «Благовіщення» - так колись творці церковнослов’янської термінології переклали грецьку назву «Ευαγγελισμός». Пригадування цього допомагає нам відчути ключове значення описаної євангелистом Лукою події, проголошуване тропарем свята: «Сьогодні початок нашого спасіння».
Спасіння людства, тобто порятунок від влади над нами первородного гріха, починається, коли Слово стає тілом, воплочується в лоні Вседіви, не порушуючи її чистоти. Але для того, аби це сталося, добра новина, «ευαγγέλιο», має пролунати з уст архангела Гавриїла. «І Гавриїл про благодать благовістить», - свідчить тропар. Зустріч людини з Богом у медійному просторі випереджає й обумовлює таємницю воплочення.
Але в насиченому, багатому дискурсивному полі греко-римської цивілізації ця зустріч минула майже безслідно. Скільки б ми не шукали свідчень про Сина Божого, воплоченого від Діви, в прижиттєвих античних текстах, виявивимо лише критично оцінюваний сучасними біблеїстами «Testimonium Flavianum» та принагідні згадки про Cresto – Христа й Crestiani – християн у Плінія, Тацита й Светонія. І справа не в цензурних заборонах чи обмеженнях – антична система цінностей виявилася цілком чужою проповіді Ісуса з Назарету, послідовники якого здавалися спраглим хліба й видовищ римлянам безнадійними марґіналами. Римські й грецькі мудреці зневажливо нехтували повчаннями неосвічених провінціялів, котрі самі зізнавалися: «Юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости, а ми проповідуємо Христа розп'ятого, для юдеїв згіршення, а для греків безумство» (1 Кор. 1:22-23).
Світ пізнав Христа через невтомне служіння слова, здійснюване Церквою ось уже майже дві тисячі років. І хоча зміст євангельської проповіді, відвічне Слово, «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий» (Євр. 13:8), форми сповіщення Доброї Новини неминуче змінюються мірою еволюції інформаційних технологій. Незмінним лишається опір автентичному голосові Церкви, заглушуваному або деформованому в світському медійному просторі.
Інформаційним приводом для висвітлення церковного життя в сучасних українських засобах масової комунікації може стати міжконфесійний конфлікт, ДТП за участи священнослужителя, коштовний годинник або автомобіль ієрарха, монархічна демонстрація під православними хоругвами, сексуальний скандал, хамство настоятеля столичного монастиря. Реальне ж, повсякденне здійснення Церквою її пастирської місії навряд чи зацікавить пересічного журналіста, як і християнська оцінка суспільного життя. Ритм православного календаря відіб’ється в нашому медійному просторі хіба що карикатурним купанням в ополонці або кулінарними дослідженнями постового чи ж святкового меню.
Це зобов’язує Церкву формувати власне медійне середовище, здатне забезпечити об’єктивною інформацією і паству, і клир. Харківсько-Полтавська єпархія традиційно активна в інформаціних мережах. Наша єпархіяльна веб-сторінка завдяки п. Ігореві Олексієнку була однією з перших в Україні. Кілька парафіяльних громад (полтавська, боярська, кіровоградська) мають власні веб-сторінки. З минулого року розсилка архиєрейських послань та інших єпархіяльних документів здійснюється виключно електронною поштою. Частина священиків і молодша ґенерація парафіян присутні в соціяльних мережах. Завдяки п. Віталієві Липинському та його помічникам фоторепортажі оперативно виставляються на Picassi, а відеозаписи проповідей – на YouTube. Чудовим прикладом ефективного володіння інформаційними технологіями є для клиру о. Яків Кротов із його чудовою електронною бібліотекою та цікавим блогом.
Але інтелектуальні ресурси нашої єпархії використовуються ще недостатньо. Єпархіяльна веб-сторінка, навіть в оновленому 2009 р. вигляді, вже здається архаїчною. Абсолютна більшість парафіяльних громад не має своїх веб-сторінок. Священики дуже несміливо входять в інформаційний простір, почуваючи себе пасивними споживачами, а не пастирями й проповідниками Слова, здатними через соціяльні мережі розширити контакти з паствою, а в праці з веб-порталами демонструвати взірець самостійного, цілеспрямованого добору інформації. Наші електронні ресурси ще й досі бідні та одноманітні.
Дослухаймося до заклику апостола, котрий своїми місійними подорожами першим прокладав комунікативні канали молодої Церкви: «Навчайте та напоумляйте самих себе» (Кол. 3:16). Навчаймося, аби мати і моральне право, і адекватні засоби та методики для навчання інших. Саме з цією метою єпархіяльна консисторія запросила для проведення семінару компетентних спеціялістів із сучасних інформаційних технологій, котрі допоможуть уточнити стратегію розвитку наших медіа-ресурсів, а також підказати священнослужителям і активним мирянам, як ті самостійно можуть здійснювати поширення євангельської Доброї Новини в нових середовищах, кола яких щодалі розширюються. Бо Христос наказує кожному з нас не зупинятися в апостольському служінні на закріплених у минулому кордонах, коли говорить: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!» (Мк. 16:15). Хай же й цей семінар допоможе нам відкрити перед собою перспективу широкого світу, який чекає на нове навернення.

Немає коментарів:

Дописати коментар