26 серпня 2014 р.
У передостанній,
тринадцятий день духовної прощі ми вдаємося до історичного Крехівського
монастиря, розташованого неподалік від Жовкви на Львівщині. Його заснували на
початку XVII ст. монахи Іоїль і Сильвестр,
оселившись у кам’яній печері посеред лісу.
До пустельників почали приходити
люди, зростала чернеча громада. Над печерою будується церква, а невдовзі
коронний гетьман Станіслав Жолкевський, володар Жовкви, виділив для монастиря земельну
ділянку, де й споруджуються храми та келії. Монастир було обведено мурами з
чотирма наріжними баштами та ровами. Це дозволило козацькому загонові гетьмана
Петра Дорошенка захистити монастир від татарських набігів під час походу на
Львів 1672 р.
В XVII ст. родина Красовських зі Львова подарувала
монастиреві ікону Богородиці, перед якою зцілилася від сліпоти їхня донька
Олександра. Ікону вмістили над головним престолом.
Після закриття монастиря
у Верхраті поблизу Рави-Руської звідти до Крехівського монастиря було
перенесено іншу чудотворну ікону. Її придбали в Замості 1682 р. в іконописця
Матвія. Іконописець передав взаємну любов Пресвятої Богородиці, зображеної ласкавою й проникливою, та Дитини Ісуса, котрий притулився до Матері і
вдивляється в неї з безмежною любов’ю.
Ця ікона також
прославилася багатьма чудами. 1688 р. над монастирем побачили вогненний стовп,
який освітлював околицю. Тієї ж миті на образі
з’являються сльози, які стікали з очей Божої Матері чотири тижні. Львівський
єпископ Йосиф Шумлянський визнав ікону чудотворною. Відтоді
монахи записували всі свідчення
про чуда, і до 1793 р. їх
було зафіксовано 150 з підписами очевидців.
Ось деякі записи:
Белзький воєвода Антін Потоцький тяжко
захворів на ноги. Ніхто не міг на те знайти ради. Воєвода звернувся за поміччю
до Верхратської Богородиці й став здоровий. Це було 1761 р.
Онуфрієві
Горшкові з Горбовиці (присілок Крехова) в 1909 р. тяжко занедужала 11-літня
дочка. Вночі, в страшних передсмертних болях, закликала: „Рятуйте мене,
рятуйте!” Батько-мати в гарячих молитвах поручили свою дитину Пречистій і
обіцяли офірувати срібне серце до ікони Матері Божої в церкві оо. Василіян у
Крехові якщо їх дитина виздоровіє. Дівчинка одужала.
1909
р. Катерина Рогуля з Майдану Мокротинського смертельно
занедужала. Коли вже не було найменшої надії, що вийде з цієї хвороби, беруть
її на фіру, везуть у Крехів до монастирської церкви і віддають в опіку Матері
Божої. Недужа повернулась до
здоров’я.
1949 р. червоні окупанти
закрили Крехівський монастир. Одна Крехівська ікона зникла, а Крехівська
(Верхратська) була передана церкві Параскеви П’ятниці на львівському Підзамчі. Коли
почали відроджувалися василіянські монастирі, громада УАПЦ зі Львова передала ікону
до Крехівського монастиря.
Плід лона
Твого, Богоневісто, став для людей посередником спасіння, тому ми, вірні, Тебе,
Богородицю, розумом і словом славлячи, величаємо.
Немає коментарів:
Дописати коментар