пʼятниця, 28 грудня 2018 р.

В рік Климентія Шептицького – з його науковою біографією



17 листопада 2019 р. виповнюється 150 років з дня народження графа Казимира Шептицького – польського аристократа, нащадка давнього українського боярського роду, котрий з іменем Климентія став одним із скромних і непохитних у вірі творців духовної віднови Київської Церкви в ХХ столітті. Ювілейні урочистості вийдуть поза географічні межі Галичини й конфесійні границі Української Греко-Католицької Церкви. Свідченням цього є ухвала Верховної Ради України про вшанування ювілею на загальнодержавному рівні.


Мученицький подвиг Климентія Шептицького – смерть за віру у володимирській в’язниці МҐБ СССР 1 травня 1951 р. – став гідним підсумком його яскравого життя. Правник з докторським ступенем, депутат австрійського парламенту, він слідом за старшим братом Романом-Андреєм обирає чернече життя в обряді своїх предків. 1912 р. Казимир Шептицький приймає монаший постриг з іменем Климентій у новому згромадженні, покликаному відродити традиції давнього києво-печерського чернецтва, життя якого облаштовувалося відповідно до Студійського уставу. 1915 р. Климентій був висвячений на ієромонаха, 1918 р. він призначається настоятелем монастиря, а 1926 р. - ігуменом Унівської лаври. Разом із братом, митрополитом Андреєм, першим архимандритом монахів-студитів, ігумен Климентій укладе «Типікон» - збірник правил життя згромадження. А після упокоєння митрополита він же перебере повноваження унівського архимандрита – головного очільника монахів-студитів. 5 червня 1947 р. архимандрит Климентій був заарештований більшовиками під час вечірньої молитви і вирушив у свою хресну дорогу. 27 червня 2001 р. папа Іван Павло ІІ проголосив спочилого за віру Климентія Шептицького блаженним.


Напередодні ювілейного року українська громадськість одержала чудовий дороговказ до мандрівки життєвими шляхами блаженного Климентія – його наукову біографію, підготовану доктором філософії Іваном Матковським за найдіяльнішої участи одного з духовних нащадків блаженного – ієромонаха-студита Юстина Бойка, відомого реколектанта й активного блогера. Монументальна книга в 664 с. з численними ілюстраціями й фотокопіями унікальних архівних матеріялів з академічною скрупульозністю простежує сповнену складних викликів життєву історію Климентія Шептицького. Прологом до неї стають відомості про предків Климентія – галицьких шляхтичів, що поєднали в собі досвід українських і польських суспільних еліт. Ідилічне життя щасливої родини Шептицьких стає тлом для духовного зростання Казимира, сповненого прихованого драматизму, що його відображають численні цитати з приватного листування й інші документальні матеріяли. Слід відзначити оригінальність компонування тексту, завдяки якому документи природно вмонтовуються в авторську оповідь.


Книга послідовно уникає суб’єктивно-авторських інтерпретацій. Замість них говорять незліченні біографічні деталі, що складаються в чудову багатобарвну мозаїку. Саме завдяки цим деталям образ блаженного Климентія сповнюється зворушливої виразности, драматизму, надійно захищаючись від сентиментальної патетики, що могла б тільки принизити велич радикальної жертовности монаха-студита. Читач природно впроваджується в багатовимірну творчу перспективу, де поєдналися цілковита посвята Богові, служіння українському народові, тверде протистояння богоборчим доктринам комунізму й нацизму, винахідливий пошук автентичних форм богопосвяченого життя, відповідних візантійській традиції й здатних відповісти на виклики гедоністичного світу.


Біографія Климентія Шептицького, простежуючи відповіді блаженного на виклики, що поставали перед ним, сама стає викликом для сучасного українського читача. Чи здатен він розпізнати омани «цивілізації постправди» й присвятити життя пошукові гармонії між вірою та суспільним служінням? Чи згоден він обмежити «українську помісну традицію» до певних релігійних інститутів, чи ж зважиться слідом за братами Андреєм і Климентієм Шептицьким на радикальне переусвідомлення власного духовного життя й своїх стосунків із Богом та Його Церквою? 


Нова книга про Климентія Шептицького заохочує до глибокої призадуму. Відтак же вона має не лише академічне, історико-церковне, а й неабияке суспільне та виховне значення. Даруючи нам близьке знайомство з багатим духовним досвідом блаженного Климентія, книга вириває нас з-під влади небезпечних пасторальних стереотипів і пропонує спробувати себе в захоплюючій мандрівці шляхами християнської досконалости.

четвер, 27 грудня 2018 р.

Старі латки на церковному лексиконі



Ще не вручено розрекламований томос, а деякі його потенційні користувачі вже активно опановують випробувану риторику недавніх опонентів. Донедавна вони самі публічно ображалися на щедро наліплювані на них ярлики розкольників, самосвятів, неканонічних. Тепер же, ничтоже сумняшеся, вони не менш активно наділяють цими епітетами прихильників інших моделей розвитку Церкви. Очевидно, убогий пропагандистський лексикон відображає комплекс меншого брата, змушеного через родинні злидні доношувати полатані штани старшого…

А десь там, на далекій полиці, припадає пилом давно не читана книга, яка навчає: Любіть своїх ворогів... Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний! (Лк. 6:35,36).