Добросерда безвідповідальність

Трапляються такі добросерді городяни, які починають на подвір’ї багатоквартирного будинку або на вході до автомобільної стоянки підгодовувати бродячих собак. І все було б добре, якби злі й голодні пси не збивалися в зграї та не починали лякати перехожих, змушуючи їх бігцем долати гавкітливий клубок, що збився в людному місці. А годувальник, утішений своєю уявною гуманністю, не хоче помічати того, що безвідповідальне приваблювання ним нещасних розлючених тварин  не залишає в захопленому ними просторі місця для людей (ad homines).

Цілком подібна ситуація створюється деякими інформаційними порталами або й веб-сторінками, які відкривають можливість вміщувати на своєму ресурсі коментарі, не модеруючи їх. І тоді на щедро наданому майданчику розлягається несамовитий гавкіт, що відлякує відвідувачів і перетворює інформаційний ресурс на полігон для вправляння в риториці ненависти й зневаги до опонента. А власник майданчика не звертає на це уваги, втішений свідомістю своєї щедрости та сподіванням на те, що лункі звуки приваблять до його майданчика сторонніх спостерігачів. Добре ж ім’я осіб, які стають жертвами лайливих коментаторів, його не хвилює.

Ніби для ілюстрації написаного надійшла реакція з одного такого майданчика: "Хтось любить стерильно чисте середовище, але тоді краще не писати, не давати комусь коментувати і взагалі вийти з соцмереж - бо вони наповнені інакодумцями". А це, між іншим, ресурс, який належить до релігійних. Цікаво, якби на стіні будинку, де живуть господарі таких медійних майданчиків, хтось написав непристойності на адресу сусідів, вони б також дбали про збереження цього напису й висміювали тих, хто захищає свою гідність від образ і наклепів?