Табірний інстинкт

Google translater відмовляється перекладати вислів «стадный инстинкт» українською мовою. Як, зрештою, і класичний совєтський «Русско-украинский словарь» 1970 р. В чомусь це приємно – а може, справді, психологія натовпу не така манлива для нас, українців, з нашим вродженим індивідуалізмом, як для північних сусідів із їхнім імперським колективізмом?

Коли б же воно було так! Але Facebook зрадливо демонструє, наскільки його український сеґмент лишається залежним від запущених у його медійний простір популярних новин. Нехай вони викликають сумнів, повторюють призабуте старе, приховують реальні суспільні проблеми за псевдопатріотичним фасадом – спільнота, споживаючи їх, раптом перетворюється на натовп, здатний лише знов і знов захоплено варіювати отриману новину, тавруючи дисидентів  із їхнім скепсисом. При цьому відбувається непомітна підміна понять і навзамін реформ, необхідних для трансформації посттоталітарного суспільства в громадянське, у суспільний простір запускаються  симулякри, здатні лише імітувати конче потрібні зміни.

Колись совєтська преса й телебачення майстерно маніпулювали масовою свідомістю, реґулярно імітуючи гуртування народу  довкола чергової продовольчої програми або іншої ідеї ЦК КПСС. Ці кампанії безпомилково спрацьовували в часи, коли СССР нагадувала великий табір із пильною охороною, надійною огорожею й суворо дозованою інформацією. Може, і психологічну залежність від подібних кампаній годилося б назвати не «стадним», а «табірним» інстинктом? Але чому тоді його релікти такі  стійкі в нашому національному середовищі попри примари євроінтеґрації та безвізовий режим?..