Google translater відмовляється перекладати вислів «стадный инстинкт» українською мовою. Як,
зрештою, і класичний совєтський «Русско-украинский словарь» 1970 р. В чомусь це
приємно – а може, справді, психологія натовпу не така манлива для нас,
українців, з нашим вродженим індивідуалізмом, як для північних сусідів із їхнім
імперським колективізмом?
Коли б же воно було так! Але Facebook зрадливо демонструє, наскільки його
український сеґмент лишається залежним від запущених у його медійний простір
популярних новин. Нехай вони викликають сумнів, повторюють призабуте старе,
приховують реальні суспільні проблеми за псевдопатріотичним фасадом –
спільнота, споживаючи їх, раптом перетворюється на натовп, здатний лише знов і знов захоплено варіювати отриману новину, тавруючи дисидентів із їхнім скепсисом. При цьому відбувається
непомітна підміна понять і навзамін реформ, необхідних для трансформації
посттоталітарного суспільства в громадянське, у суспільний простір запускаються симулякри, здатні лише імітувати конче
потрібні зміни.
Колись совєтська преса й телебачення майстерно маніпулювали
масовою свідомістю, реґулярно імітуючи гуртування народу довкола чергової продовольчої програми або
іншої ідеї ЦК КПСС. Ці кампанії безпомилково спрацьовували в часи, коли СССР
нагадувала великий табір із пильною охороною, надійною огорожею й суворо
дозованою інформацією. Може, і психологічну залежність від подібних кампаній
годилося б назвати не «стадним», а «табірним» інстинктом? Але чому тоді його
релікти такі стійкі в нашому
національному середовищі попри примари євроінтеґрації та безвізовий режим?..